ландшафт

Приро́дний ландшафт   — цілісна частина ландшафтної оболонки Землі, що утворилася в результаті складної й тривалої взаємодії основних геокомпонентів планети (гірських порід, води, повітря, біоти) в певних (щоразу специфічних) умовах середовища, і як наслідок - набула характерного вигляду в просторі. Відтак, якщо у загальному розумінні, ландшафт це будь-який простір з характерним виглядом, то у географічному - це простір з характерним виглядом у межах ландшафтної оболонки Землі.  Ландшафти мають різні розміри: від невеликих локальних утворень (річкові заплави й тераси, ерозійні яри і балки, гляціальні долини і горби тощо), до геокомплексів регіонального (рівнинні й гірські простори, континенти й океани тощо) й глобального (ландшафтна оболонки Землі) рівня.

Ландшафтна архітектура — об'ємно-просторова організація території, об'єднання природних, будівельних і архітектурних компонентів у цілісну композицію, що несе певний художній образ . Подібно архітектур і і містобудуванню ландшафтне мистецтво належить до просторових видів мистецтва . Історія ландшафтної архітектури Історія розвитку і трансформації мистецтва ландшафтної архітектури представлена такими періодами та напрямами: Ландшафтна архітектура Стародавнього світу Ландшафтна архітектура часів феодалізму Ландшафтна архітектура європейського середньовіччя Ландшафтна архітектура Близького Сходу та Індії Ландшафтна архітектура Відродження і бароко в Італії Ландшафтна архітектура бароко в Європі (XVII ст.) Ландшафтна архітектура романтизму і класицизму XVII–XIX ст. Сучасна ландшафтна архітектура Історичний досвід розвитку садового мистецтва розглядався в працях І. О. Богової, А. П. Вергунова, В. А. Горохова, А. Д. Жирнова, М. С. Залеської, І. Д. Ро...